1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Друга навчальна польова геологічна практика проводиться наприкінці другого року навчання, відразу ж після завершення весняної екзаменаційної сесії. Головною метою практики є оволодіння студентами методикою проведення геологічної зйомки та складання геологічної карти масштабу 1:50000, способами ведення підготовчих, польових і камеральних робіт і, зокрема, з правилами та вимогами техніки безпеки при проведенні геологічних досліджень (пошукових маршрутів) у гірській та лісовій місцевості. Другим важливим завданням практики є закріплення і поглиблення теоретичних знань набутих студентами при вивченні курсів загальної і історичної геології, палеонтології, структурної геології і геологічного картування та геофізичних методів досліджень.

В організації та проведенні практики беруть участь усі кафедри геологічного факультету. Загальне методичне і наукове керівництво практикою здійснюється кафедрою загальної геології.

2. ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ

Практика загалом поділяється на три періоди: підготовчий, польовий і камеральний.

ПІДГОТОВЧИЙ ПЕРІОД триває 2 дні і проходить у Львові, в аудиторіях факультету. Його метою є ознайомлення студентів з основними завданнями запланованих польових геологічних досліджень (геолого-зйомочних робіт), проведення відповідної наукової підготовки та інструктажу з техніки безпеки. Наукова підготовка полягає у ознайомленні студентів з літературою, яка висвітлює геологічну будову Карпат, а також з картографічними, колекційними та іншими матеріалами. Стан підготовленості студентів до проходження практики перевіряється на семінарських заняттях (Карпатський семінар), які проводяться у академічних групах на першому етапі польового періоду.

При завершенні підготовчого періоду формуються робочі групи (бригади) чисельністю 5-7 студентів, кожна з яких надалі працює самостійно, та призначаються їх керівники (бригадири). Для кожної бригади також призначається науковий керівник-консультант з викладачів, який надалі здійснює безпосереднє керівництво бригадою і надає їй необхідну методичну допомогу протягом наступних етапів практики.

Протягом цього періоду студенти також беруть участь у всіх організаційних заходах, підготовці польового спорядження та іншого майна, необхідного для проведення польових і камеральних робіт.

ПОЛЬОВИЙ ПЕРІОД триває 5-6 тижнів і проходить на навчальному полігоні, який знаходиться в Карпатах, в околицях сіл Гребенова і Зелем’янки Сколівського району Львівської області. Головним завданням цього періоду є проведення польових робіт (пошукових маршрутів), з метою самостійного збирання студентами даних (фактичного матеріалу), необхідного для складання геологічної карти М 1: 50 000. При проведенні геологічного картування ділянки студенти повинні оволодіти:

- навичками роботи з топографічними картами і аерофотознімками (читання топокарт і аерофотознімків, орієнтація на місцевості, прив’язка точок спостереження “на око” і напівінструментальними способами);

- навичками і методами проведення польових геологічних спостережень (опис природних та штучних відслонень порід) та їх документального оформлення;

- способами відбору і етикетування взірців гірських порід, мінералів, корисних копалин, викопних решток фауни;

- способами визначення потужностей шарів (верств) і товщ порід та складання стратиграфічних (у тому числі зведених) розрізів;

- основними методами геологічної зйомки (метод перетину геологічних границь і маркуючих горизонтів та метод простежування геологічних границь і маркуючих горизонтів вздовж їх простягання, а також метод оконтурення відслонень);

- навичками роботи з аерофотознімками, зокрема методикою геологічного дешифруванням аерофотознімків та їх використання для геологічного картування;

- навичками складання карти фактичного матеріалу, зведених стратиграфічних колонок, польової геологічної карти і геологічних розрізів до неї, карти корисних копалин, схематичних літолого-фаціальних розрізів та структурних профілів, тощо.

Практичне ознайомлення студентів з методами проведення польових геофізичних досліджень триває 5-6 днів і проводиться також на території полігону для геологічного картування. Для проходження геофізичної практики формуються робочі групи (бригади) студентів чисельністю 6-7 чоловік.

Головними завданнями польової геофізичної практики є наступні:

оволодіння методикою і технічними засобами (приладами) для виконання польових геофізичних досліджень;

виконання польових досліджень (вимірів за допомогою приладів) та одержання відповідних числових характеристик – фактичних даних для розв’язання різноманітних геологічних і гідрогеологічних задач;

набуття навичок обробки польових матеріалів, проведення первинної інтерпретації фактичних даних і побудова графіків і карт;

складання короткого звіту за результатами виконаних робіт;

ознайомлення з правилами техніки безпеки при проведенні геофізичних досліджень.

Польові дослідження передбачають застосування методів магніторозвідки (2 дні) та електророзвідки (3 дні). Поточна обробка польових матеріалів проводиться у вечірні камеральні години. Ще один день надається для кінцевого впорядкування польових матеріалів і написання звіту.

Одночасно проводиться поглиблене вивчення геологічної будови Східних Карпат.

Польовий період завершується прийманням польових матеріалів, яке здійснюється комісією викладачів під головуванням наукового керівника практики.

КАМЕРАЛЬНИЙ ПЕРІОД триває 4-5 днів і проходить на учбовому полігоні.

Основним завданням періоду є остаточне опрацювання і систематизація зібраних польових матеріалів та складання звіту про практику.

Протягом цього періоду виконуються такі роботи:

- впорядкування і редагування польової документації ( індивідуальних щоденників польових спостережень і карт фактичного матеріалу, журналів взірців та ін.);

- завершується складання і оформлення геологічної карти, карти корисних копалин і карти фактичного матеріалу по території полігону;

- оформлюються стратиграфічні колонки, схеми їх співставлення і геологічні розрізи;

- складаються тектонічна і геоморфологічна схеми по території полігону;

- дооформлюються польові зарисовки і підбираються фотографії, які ілюструють найтиповіші відслонення, характер залягання і форми шаруватості порід, структурні елементи, рельєф місцевості, тощо;

- систематизуються колекції основних типів гірських порід, органічних решток, мінералів і корисних копалин;

- пишуться розділи звіту.

Звіт про практику складається за стандартною формою звітів про геологічну зйомку.

ФОТОРЕПОРТАЖІ та ПРЕЗЕНТАЦІЯ